Повчальне слово

slovo15

Пошук

Банери

banner

banner_middle

Більше банерів тут

Ми у соціальних мережах

facebook youtube16px

Друзі сайту

friends

 

khrest

 

 

Церква.info: Офіційний веб-сайт УПЦ Київського Патріархату

Статистика

Пастирські роздуми про блуд

Тема блуду і блудної пристрасті є справді важлива. Але говорять про неї в суспільстві мало. Іноді навіть здається, що сучасна людина важко собі уявляє, як взагалі вільне кохання може бути гріховним. Якось у храмі я говорив про це з парафіянами. Серед них стояв парубок і уважно слухав. Коли люди розійшлися, він запитав мене: «Я ніяк не можу зрозуміти різниці між близькістю чоловіка і дружини та людей, які не хочуть бути в шлюбі, а живуть одне з одним, нічим себе не зв’язуючи?». 

Питання було цікаве. Я сказав йому: «Бог дав норму життя у вигляді 10 коротких правил, заповідей, одна з яких так і звучить: «Не чини перелюбу» (Вих. 20, 14). Причому вважається вона настільки важливою, що повторюється у Святому Письмі понад 170 разів. В апостола Павла є також її роз’яснення: «Хіба ви не знаєте, що той, хто злучується з розпусницею, стає одним тілом із нею? Бо каже: Обидва ви будете тілом одним. Утікайте від розпусти. Усякий бо гріх, що його чинить людина, є поза тілом. А хто чинить розпусту, той грішить проти власного тіла» (1 Кор. 6, 16, 18). 

Чому це погано? Адже в шлюбі чоловік теж робиться одним тілом з жінкою, однак йому за це не докоряють? Уся справа в тому, що в шлюбі люди виконують волю Божу. Блудниця ж служить порокові й розпусті, а отже, свідомо, обирає для себе іншу сферу, демонічну. Той, хто припускається близькості з нею, чинить дію, тілесно схожу на шлюбне з’єднання, але за духом зовсім протилежне йому. Сполучаючись із блудницею, він також робить вибір і віддає перевагу своїй ницій пристрасті над Божим порядком і за настроєм робиться одним тілом з блудницею. 

Ця думка часто зустрічається в багатьох давніх богословів, наприклад, у блаженного Феодорита (+466): 

«Недарма сказане про шлюбне сполучення апостол долучив до блуду, тому що і те, й інше, загалом, схоже, різниця лиш у тім, що одне законне, а інше ні». 

Причому подвижники й аскети завжди звертали увагу на особливу руйнівну силу блуду. 

Їхні думки можна узагальнити так. Гріхи, в основному, виникають із душевних пороків, наприклад, марнославства, жадібності, заздрості, а в блуді джерело похоті є в самому тілі, і тому блудник розтліває і руйнує тіло, виснажуючи душевну та життєву силу. Інші грішники заподіюють шкоду іншим, а блудник робить зло собі. 

Він думає, що догоджає собі, а виходить, що готує собі труну. 

Доречі, у церковній мові є два поняття, які часто плутають: блуд і перелюб, і вони мають свої відтінки.

Ось як їх розмежовує блаженний Феофілакт Болгарський (+1107): 

«Одна справа перелюб, — каже він, — інша блуд. Перелюб, це гріх із заміжньою жінкою, а блуд із вільною». 

Парубок, з яким я тоді розмовляв, почувши мої пояснення, навіть образився: 

«Ну, ви, отче, високо сягнули. Який же я блудник. Ми просто з моєю дівчиною живемо разом і пробуємо, підходимо ми одне одному чи ні. Краще спробувати, ніж потім розводитися». 

«А ти знаєш, — запитав я його, — що кількість розлучень від таких проб не зменшується, і за статистикою тільки кожна четверта дитина народжується здоровою? А якщо твоя нинішня дівчина тобі потім не сподобається, або вона в тобі розчарується, то що, будеш «пробувати» другий, третій і четвертий рази? І як тоді це назвати, як не блудом? А якщо у твоєї партнерки є ще й дитина від попереднього шлюбу, то уяви собі, як ви травмуєте її психіку своїми «пробами!». 

Знаєте, він так і не зрозумів, чому позашлюбні або дошлюбні стосунки називаються блудом. «У Церкві все так строго, цілий тобі монастир», — буркнув він, прощаючись зі мною. 

А я, дивлячись йому вслід, згадав слова одного старця, що якось пожартував, сумно, але точно: 

«Я ще пам’ятаю, як колись люди при слові про блуд, ніяковіли і червоніли. А тепер вони ніяковіють, якщо почервоніють». 

Так, слово Боже, і справді, строго засуджує блуд. Сам Христос каже: 

«…Кожен, хто на жінку подивиться із пожадливістю, той уже вчинив із нею перелюб у серці своїм» (Мф. 5, 27). Чому Він так строго судить? Той же блаженний Феофілакт тлумачить це місце з тонкою іронією: 

«Хто зупиняється зором, розпалює хтивість і знову дивиться з більшим бажанням, той вже вчинив гріх у серці своєму. Якщо він не додав до цього діла, то, що з цього випливає? Тільки те, що він не був у силі, а якби міг, то негайно зробив би зло… І жінки, якщо вони прикрашаються для того, щоб сподобатися, грішать, хоча б і не сподобалися. Тому що вони приготували напій, хоча його ніхто не випив». 

Є кілька простих прийомів для боротьби із блудною пристрастю. 

Ось вони: 

— Не бери участі в бесідах, де мова заходить про блуд. 

— Уникай знайомств із розпусними людьми. 

— Не впивайся вином. 

— Не читай звабних книжок і розповідей про злочинне кохання, вони розпалюють тілесні пристрасті.

— У душі утримуй пам’ять про Бога… зі страхом і думай: «Як же в присутності Бога припускати таке?»… Це буде холодом огортати весь організм.

— Як тільки з’явилася блудна думка, бий її і гони!

Але головне, все ж, прислухатися до голосу своєї совісті і, узагалі, привчити себе її слухати. Совість таки пробуджує сором, а його і філософи, і богослови називали найкрасивішим із людських почуттів. 

Протоієрей Володимир Башкіров, магістр богослів'я

hram.lviv.ua

Молитва до Святого Духа

molytva

Допомога сходу України

Врятуємо Україну!

okup

Благодійність

blag

Шукаємо хористів

khor

Святині нашого храму

fa4ab7b53ecf908d70fe2ed023803b1f (1)

Радіо "Град Лева"