Повчальне слово

slovo15

Пошук

Банери

banner

banner_middle

Більше банерів тут

Ми у соціальних мережах

facebook youtube16px

Друзі сайту

friends

 

khrest

 

 

Церква.info: Офіційний веб-сайт УПЦ Київського Патріархату

Статистика

Що ви маєте знати про екзорцизм

Українці все частіше звертаються до священиків-екзорцистів. Та чи завжди це безпечно для людини? Хто може бути екзорцистом у католиків та православних? І чи будь-який священик може практикувати "вигнання бісів"?

Людська релігійність — досить непроста справа. Для когось спілкування з Богом вимагає особливого духовного настрою та аскези, а для когось — усього лиш одна з безлічі послуг, що можна отримати у спеціалістів. От коли у нас ламається телевізор — ми ж звертаємось до майстра? Нам потрібна зачіска? Сміливо йдемо до перукаря.

Так само впевнено, тримаючи у руках гаманець, люди звертаються до священиків, маючи переконання, що він, як професіонал своєї справи, напевне знає, як за певну суму, вирішити усі наші проблеми та негаразди. Головне — швидко та якісно. Бажано, щоб без жодних наших зусиль. Хватить із нього наших грошей.

Я не випадково кілька разів згадав про гроші в церкві. Багато людей, навіть вірних, простодушно вважають, що в рамках храму діють ті ж самі закони, що в найближчому супермаркеті. Сподобалось щось блискуче на поличці? Маєш гроші? Бери — воно твоє. Розплатишся при виході. Однак, головний принцип духовного життя у християн полягає у тому, що гроші спасінню не допомагають. Потрібна свідома, часто важка та виснажлива, праця над собою.

Чи існують злі духи? Безперечно! Чи можуть вони нашкодити людині? Так. Це їхня основна мета присутності на землі. Чи можуть вони мати владу над людиною? Так, вони намагаються зробити для цього все можливе. Стримує їх від цього лише благодать Пресвятого Духа, що почиває на кожному вірянину, що живе активним церковним життям. Якщо людина не має правильного духовного досвіду, то вона стає потенційною жертвою злих сил.

Зачекайте, скажете ви! Якщо все залежить лише тільки від самої людини, то звідки з’явились численні історії про те, як особливо духовні старці або священики лікували людей, виганяли з них бісів та позбавляли хвороб?

У всі часи життя Церкви, дійсно, існували люди, які через ретельне дотримання заповідей, отримали від Господа особливі дарування. Зокрема, дар зцілення хвороб чи вигнання бісів. Однак, Православна Церква вважає та завжди вважала дар вигнання бісів особливою харизмою, якої в наш час майже немає. Її немає в окремих людей, але вона є у повноти Православної Церкви. Сьогодні це не може зробити одна людина, але за молитвою усієї Церкви це може зробити Господь. Прийняти цю істину людям настільки складно та неприємно, що вони часто, наче малі діти закривають вуха, щоб не чути неприємного для себе повчання батьків.

Набагато приємніше, а головне — простіше, «за знайомством» знайти якогось невідомого «старця» чи «цілителя», котрий помолиться над людиною, покропить, обкадить її фіміамом, поставить святительську десницю на голову, і в тої одразу, у мить, усі справи підуть різко вгору. Це особливо зручно, коли сама людина ніколи не молилася, бо не вважала це за потрібне. Але гроші є, тож чому не попросити когось для профілактики прочитати древні тексти. Гірше не стане це точно. А може й поталанить звільнитись від кількох шкідливих звичок та виправити нестерпний характер.

Таку зручну і легку лазівку не може не використовувати диявол. А оскільки, як я вже згадав, чудотворців від Бога сьогодні фактично немає, а попит на чудеса з кожним роком лише зростає, то він залюбки пропонує усім, хто має бажання, свої бісівські дива, котрі навіть у церкві, видає за Божі. Особливо ревних служителів він спокушає грошима, славою та хворобою духовної самоомани — думкою про власну святість. Ну, а мирян диявол спокушає тим, що дає швидку відповідь і часом навіть якісь результати на їхні прохання. Та й дійсно, дияволу нескладно подарувати вам усі царства світу чи вилікувати від найстрашніших хвороб, в обмін на вашу безсмертну християнську душу. Він реаліст, і чудово знає справжні вселенські цінності. На відміну від багатьох з нас, вірян.

У погляді на можливість вигнання злих духів лежить категорична різниця у вченні Православної та Католицької Церков. Якщо для католицької церкви екзорцизм — доволі поширена, навіть буденна практика, то для православного світобачення вона навпаки — нетипова, небезпечна та шкідлива. За вченням святих отців Східної Церкви, лише той може перемогти чужі пристрасті, хто раніше переміг свої власні. В іншому випадку, такий «екзорцист» наражає на подвійну небезпеку і свого «пацієнта», і себе самого, і тих, хто є свідками різноманітних ритуалів. Відомо безліч випадків, коли біси виходили з одержимої людини, але вселялись або в самого екзоциста, або в тих, хто був поруч. І майже завжди в таких випадках, біси повертаються до нещасної людини з новими силами.

Те саме, свого часу, відбувалось під час сеансів психотерапії Кашпіровського або Чумака. Під впливом навіювання пацієнти отримували тимчасове зцілення, або навіть думку про те, що їм стало краще, хоча насправді жодного реального полегшення чи, тим більше, зцілення не відбувалося. Основне, що відбувалось на подібних сеансах — люди віддавали свої душі дияволу.

Розуміння Католицькою Церквою таїнства священства, як певної особистої заслуги, що залишає свій відпечаток на характері служителя, у наслідку сформувалось у переконання, що кожен без винятку духовний отець не тільки може, але й має право, повинен займатися екзорцизмом заради користі вірян. Правда, нині практика трохи звужена, і до екзорцизму заохочуються в першу чергу ченці, та люди, котрі отримали на це особливе єпископське благословення.

У Православній Церкві дивляться на феномен екзорцизму та духовного зцілення з максимальною відповідальністю. Не заперечуючи можливості здійснення обряду вигнання з людини злих сил, а також духовного та фізичного зцілення, Церква прагне загострити увагу вірних на винятковості, унікальності такого дару. Хоча він відомий ще з перших віків християнства, але й тоді його мали тільки ті християни, які отримали цей дар від Бога, а не вирішили це за власним бажанням. Уже в ІІІ столітті «Апостольські постанови» забороняють поставляти екзорцистів, а з V-го вони взагалі не згадуються як окремий чин.

Згідно зі словами Спасителя, диявол виганяється лише молитвою та постом, тобто суворим та усвідомленим аскетичним життям (Мф. 17: 21). А правдиве життя по вірі приводить до досягнення смирення та безстрастя. Лише деяким із таких людей Господь посилає дар перемагати злих духів. Усі інші заклинателі — незалежно від сану є спокушені спокусники.

Не досягнувши відповідного рівня духовної чистоти, у жодному разі не можна займатися такими речами, лише зовні копіюючи древніх великих святих. Тільки дійсно свята людина здатна без шкоди для себе та оточення братися за таку працю. Таких і в давнину було лише одиниці, а про наші часи, за словами святителя Ігнатія, і говорити нічого. Цікаво, що в давнину не було жодних спеціальних обрядів екзорцизму, а чимало відомих нам випадків духовного зцілення відбулося під час «звичайної» молитви, під час звершення відомих чинів і Таїнств: Хрещення, Покаяння, Сповіді, Маслосвяття.

Також варто зауважити, що за переконанням багатьох святих отців, біснування попускається Богом для тих людей, для яких цей шлях виявляється найкращим для здобуття смирення та спасіння душі. Тому, святі молилися про зцілення не всіх біснуватих та хворих, а лише тих, на кого їм вказував Сам Господь Бог, і для кого таке зцілення принесе користь і тілу, і душі.

Надзвичайно повчальною в цьому відношенні є розмова одного послушника зі старцем протоієреєм Олексієм Зарайським про якусь біснувату дівчину. «Я запитував о. Олексія, чому він не вижене з неї біса, і він мені відповідав: Звідки я можу знати, що на це є воля Божа? Вона причащається Святих Тайн. І якщо це буде потрібно, то Христос, котрого вона приймає, Сам має силу вигнати його. А якщо ж це служить для неї очищувальним хрестом, то навіщо виганяти його?».

Велика спокуса для людини — бажання досягнути здоров’я та всіх інших земних благ будь-якими засобами, попри ту шкоду, котра може при цьому бути нанесена для душі. За категоричним переконанням Церкви, священик, котрий сьогодні наважується виганяти злих духів, наражається на небезпеку повторити історію з книги Діянь (19: 13), а на біснуватого наслати ще більш тяжкі хвороби та страждання.

Митрофорний протоієрей Євген Заплетнюк

Молитва до Святого Духа

molytva

Допомога сходу України

Врятуємо Україну!

okup

Благодійність

blag

Шукаємо хористів

khor

Святині нашого храму

fa4ab7b53ecf908d70fe2ed023803b1f (1)

Радіо "Град Лева"