Повчальне слово

slovo15

Пошук

Банери

banner

banner_middle

Більше банерів тут

Ми у соціальних мережах

facebook youtube16px

Друзі сайту

friends

 

khrest

 

 

Церква.info: Офіційний веб-сайт УПЦ Київського Патріархату

Статистика

10 правил Великого посту

 

Ми часто чуємо і говоримо про Великий піст як про особливий час у житті Церкви: час більш тривалої молитви, обмеженні себе у всіх сферах життя, час уважного ставлення до свого духовного стану.

Щоб провести Великий піст з Господом і Його учнями, а не перетворити його на півтора місяці важкої і безглуздої дієти, рекомендуємо дотримуватися декількох важливих правил.

1. Завжди радійте!

«Завжди радійте, невпинно моліться, за все дякуйте» (1 Фес.5:16-18), - мудра порада апостола як ніколи актуальна в великопісні дні.

Велика спокуса впасти у зневіру: «Як же я проживу без смачної їжі! Тепер ніяких розваг! Які довгі служби!» - тоді як причин для зневіри немає. Довгі служби - це і високі зразки середньовічної духовної поезії, і філософські роздуми про місце людини у вічності, і відчуття єдності з іншими людьми, що молилися, і спілкування з Самим Богом.

Не рідше, а то й частіше, зустрічається зворотна сторона великопісної зневіри: «Я не можу постити згідно уставу. Я пропускаю служби. Я відволікаюся на мирську суєту».

Банально, але від того не менш справедливо: пам'ятайте, що Богу потрібні не шлунок і ноги, а серце, Він бачить в душі людській щире прагнення послужити Йому, бачить і немочі.

Ось це постійне пам'ятання про Бога - і буде нашою невпинною радістю про Нього.

 

2. Безперестанку моліться!

Ні, звичайно, всім нам не треба ставати під час посту ісихастами, але спробувати стати на півкроку ближче до ідеалу можна.

Молитві варто приділити трохи більше часу, ніж у нас зазвичай виходить. Більше уваги на службах - іноді варто взяти з собою книгу з текстами богослужіння. Ретельніше виконувати молитовне правило - відійти від комп'ютера на півгодини раніше і прочитати вечірні молитви. Додати молитву преподобного Єфрема Сиріна. В дорозі послухати або почитати Псалтир.

З численними великопісними спокусами корисно боротися молитвою: на роздратування, гнів, зневіру самому собі відповідати короткою молитвою Ісусовою.

 

3. Храмова молитва

Домашні турботи, дорога в годину пік, шум на роботі - навіть якщо ми змогли організувати своє життя так, щоб їсти тільки дозволену їжу, читати молитовне правило цілком і навіть молитися впродовж дня, від усієї цієї суєти ми страшно втомлюємося. І тут нам на допомогу приходить храм.

У монастирях і в багатьох парафіяльних храмах у більших містах під час Великого посту богослужіння відбуваються щодня зранку і ввечері. Варто перед або після роботи зайти хоча б на частину служби - це налаштує на зовсім інший від навколишньої дійсності лад.

Є богослужіння, заради яких не гріх і відпроситися з роботи раніше. Такі - Великий канон Андрія Критського в перші чотири дні Великого посту, Маріїне Стояння ввечері в середу п'ятої седмиці, акафіст Божій Матері ввечері в п'ятницю, служби Страсної седмиці...

Хоча б один раз протягом посту добре відвідати Літургію Ранішеосвячених Дарів.

 

4. «Покаяння відчини мені двері, Життєдавче!»

Загальновідомо: піст потрібен не Богу, а нам. Великий піст складається з двох частин: Чотиридесятниці і Страсної седмиці. Перша - час покаяння, друга - час очищення, підготовки до Великодня.

Не дарма Церква двічі за Чотиридесятницю пропонує нам читання канону Андрія Критського. Не дарма кожну великопісну суботу за всенічним бдінням ми чуємо спів «Покаяння відчини мені двері, Життєдавче». Не дарма за три тижні до посту Церква закликає до покаяння: притчею про митаря і фарисея, притчею про блудного сина, нагадуванням про Страшний суд і вигнання Адама з раю.

Саме для покаяння нам і потрібен час Чотиридесятниці. Якщо не збираєшся каятися, не варто починати і постити - марна трата здоров'я.

 

5. Стеж за здоров'ям!

До речі, здоров'я. Якщо під час посту виникають проблеми із самопочуттям, ступінь стриманості слід негайно обумовити з духівником.

Ні про який самочинний піст за уставом або навіть близьким до уставу не може йти і мова, якщо є хвороби, пов'язані зі шлунком або обміном речовин. У сучасних умовах навіть монастирі в рідкісних випадках постять з невареною їжею - не засудить Господь і працюючу людину, котра не похизується здоров'ям.

(Варто згадати, що у Великий піст в храмах здійснюється Таїнство Соборування - помазання спеціально освяченим маслом з молитвою про зцілення хворих.)

Жодним чином не наблизить до Бога виразка шлунка, а може і суттєво віддалити - вкрай тонка грань між щирим прагненням до послуху церковному уставу, не жаліючи свого життя, і гордістю за свою ретельність.

 

6. Заглядай собі в тарілку!

«Пощу - горджуся, і не пощу - горджуся», - сумує преподобний Іоан Ліствичник у своїй «Ліствиці».

«Постове марнославство» небезпечно своєю очевидністю і рука об руку йдуть із засудженням. Брат вкушає рибу на першій седмиці Великого посту, тоді як ти сидиш на хлібі і воді? Не твоє діло. П'є молоко, а ти навіть цукор в чай ​​не кладеш? Ти не знаєш особливостей роботи його організму (до речі, в семінаріях часто студентам дають молочні продукти). З'їв сосиску і на наступний день пішов причащатися, тоді як ти почав євхаристійний піст ще заздалегідь? Це справа лише його і допустившого до таїнства священика.

«Постове марнославство» - більш тонка пристрасть. У наш час існує такий персонаж, як митар, що гордиться тим, що він не фарисей. І тут вже виникає інша тенденція: він не їсть рослинної олії - а зате я вдома кладу сто земних поклонів перед сном! Він не вживає ніякого алкоголю - а зате я каюсь кожні вихідні!

Тому хочеться повторити заклик вихователів у дитячому садку: «Заглядай собі в тарілку!»

 

7. Не хлібом єдиним живе людина

І взагалі, менше міркуй про їжу. Як би не набила оскомину ця найпростіша істина, Великий піст тільки в найменшій мірі - зміна режиму харчування. Вегетаріанці ніколи тваринної їжі не їдять - до Бога їх це ні наближає, ні віддаляє, в точності відповідно до слів апостола.

Продовження відомої цитати: «а кожним словом, яке виходить з уст Божих», - ідеально підходить до великопісного періоду, коли читанню Біблії - слова Божого - приділяється особлива увага.

За Великий піст прийнято прочитувати цілком Євангеліє. Також в цей період в храмах щодня читається Старий Завіт.

Недаремно буде почитати Святих Отців - «Ліствицю», Вибране Добротолюбіє, тлумачення на Євангеліє...

 

8. Поспішайте робити добро

Добре б поєднувати зменшення інтересу до вмісту чужих тарілок із збільшенням уваги до ближніх в цілому.

Зосередження на власному духовному стані не повинно перетворюватися на байдужість до оточуючих. Піст повинен йти на користь вихованню в собі обох чеснот: любові до Бога і любові до ближніх.

Святитель Іоан Золотоустий закликав витрачати зекономлені на пісних трапезах кошти для допомоги бідним. Кілька днів пообідавши в їдальні гарніром без котлети, можна купити рукавички мерзнучому жебракові або розвиваючу гру в дитячий будинок.

Зовсім не обов'язково під час посту переривати спілкування з людьми, яким воно може стати в нагоді, - вагітною подругою, хворіючою сусідкою, одиноким родичем. Бесіда з ними за чашкою чаю - це не розвага, а допомога ближньому.

 

9. Людинолюбство без догоджання

Добре ставлення до ближніх іноді обертається до нас найнеприємнішої стороною: догоджання людям. Насправді, ніякого добрих відносин тут, як правило, немає - є власна слабохарактерність і залежність від чужої думки. Саме під час Великого посту ця пристрасть загострюється.

«Давай зустрінемося в п'ятницю після роботи в кафе!» - пропонує подруга, і ось ти вже разом з нею замовляєш тістечко - не можна ж ображати!

«Приходь у гості в суботу ввечері!» - Кличуть сусіди, і ти пропускаєш службу, замість того щоб вибачитися і перенести зустріч на пізніший час або неділю.

«З'їж шматочок курки, а то я ображуся!» - Відверто вередує родичка, і тут можна навіть повагою до старших прикритися, тільки це буде лукавство: небажання йти на конфлікт далеко не завжди пов'язане з любов'ю до ближнього.

Щоб звільнитися від гріха догоджання, можна згадати пораду, дану старцем Паїсієм Святогорцем: ми повинні приховувати наші особисті пости, щоб не постити напоказ, але піст загальноцерковний - це стояння у вірі. Ми повинні не тільки самі поважати ближніх, але і прагнути, щоб нас і нашу віру поважали.

Найчастіше люди розуміють ввічливі пояснення і входять в положення. А ще частіше виявляється, що наші мудровані тлумачення - надумані. Подругу в кав'ярні зовсім не бентежить наша порожня чашечка еспрессо, сусіди будуть раді зустрічі і після служби, а родичка із задоволенням пригостить постуючого гостя картоплею з грибами.

 

10. Йти за Христом

Нарешті, найголовніше правило Великого посту - пам'ятати, заради чого існує цей період.

Великий піст - час зосередженого очікування Світлого Христового Воскресіння. Очікування діяльного: разом з Господом ми спробуємо пройти сорок днів посту, разом з Господом підійдемо до гробниці Лазаря, разом з Господом увійдемо у Єрусалим, будемо слухати Його в Храмі, причастимося разом з Апостолами на Його Тайній Вечері, пройдемо за Ним Хресним шляхом, з Божою Матір'ю і улюбленим Христовим апостолом Іоаном будемо сумувати на Голгофі...

Нарешті, разом з мироносицями ми прийдемо до відкритого Гробу і знову переживемо радість: Його тут немає. Христос Воскрес!

Церква святого архистратига Михаїла

Молитва до Святого Духа

molytva

Допомога сходу України

Врятуємо Україну!

okup

Благодійність

blag

Шукаємо хористів

khor

Святині нашого храму

fa4ab7b53ecf908d70fe2ed023803b1f (1)

Радіо "Град Лева"