Повчальне слово

slovo15

Пошук

Банери

banner

banner_middle

Більше банерів тут

Ми у соціальних мережах

facebook youtube16px

Друзі сайту

friends

 

khrest

 

 

Церква.info: Офіційний веб-сайт УПЦ Київського Патріархату

Статистика

27 вересня - Воздвиження Чесного і Животворчого Хреста Господнього

Хрест існував уже в давніх народів, в єгиптян, фінікійців, асирійців ще до народження Ісуса Христа і кара смерті на хресті вже в ті часи існувала. Від тих народів хрест і кару смерті на хресті перейняли римляни, і коли вони в 63-ому році, перед народженням Христа, завоювали Палестину, то принесли з собою хрест і спосіб карати смертю на хресті різних злочинців-чужинців, але не римлян. У Палестині в той час злочинців карали каменуванням, але для Ісуса Христа єврейський парламент – Синедріон – обрав ганебний спосіб смерті, тобто не каменування, а розп'яття на хресті, щоб таким чином якнайбільше зневажити особу Ісуса Христа, зачисляючи Його до найбільших злочинців.

І тільки в 313 році Візантійський імператор Костянтин Великий, що своїм Міланським едиктом дав волю християнам вільно визнавати свою релігію, заборонив карати розп'яттям кого б то не було.

Діставши право визнавати віру в Христа Ісуса, християни поцікавились долею хреста, що на ньому був розп'ятий Ісус Христос. Треба було віднайти цього хреста, а тому св. Олена, мати імператора Костянтина, прибула в 326 році до Єрусалиму, і тут вдалось їй віднайти не лише хрест Ісуса Христа, а й хрести, що на них розп'яті були два розбійника. Щоб упевнитися, який з них є хрест Господній, Патріарх Макарій доручив прикладати померлого чоловіка до кожного хреста, і коли того приклали до третього хреста, він ожив. Це і був Господній Хрест.

Радості присутніх при цьому не було меж. Усі хотіли бачити і навіть доторкнутись до Господнього Хреста, а тому Патріарх Макарій наказав підносити-воздвигати Господній Хрест, щоб народ міг його бачити.

У пошану до Хреста Господнього Православна Церква встановила свято Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього, що його велично святкуємо кожного року 14 вересня, а 27 вересня за новим стилем. Це одне з найдавніших християнських свят. Цього дня в соборних церквах відбувається спеціальний чин підношення-воздвиження Чесного Хреста, а народ, стаючи на коліна, співає: "Господи, помилуй".

З часу смерті на хресті Ісуса Христа християни почали вшановувати хрест, бо смертю на хресті Ісус викупив нас із рабства диявола і смерті. Отже, ми, християни, викуплені великою ціною, ціною смерті Ісуса Христа на хресті. Тому-то й св. апостол Павло писав християнам: "А щодо мене, то нехай нічим не хвалюся, хіба тільки хрестом Господа нашого Ісуса Христа, що ним розп'ятий світ для мене, а я для світу" (Гал. 6, 14). Як колись Костянтин Великий під знаменем хреста переміг свого ворога Максентія, так і тепер кожний християнин, що належно любить Ісуса Христа і вшановує Його Хрест, і поклоняється йому, перемагає його силою свого супротивника диявола.

Пророцтва про те, що Хрест будуть шанувати і прославляти, знаходимо вже в Старому Завіті. Псальмопівець Давид у 132-му псалмі пророкує: "Увійдім же в мешкання Його, поклонімось підніжкові ніг Його" (Пс. 132, 7). Під словами "підніжком ніг Його" треба розуміти хрест, що про нього і пророкує пророк Ісая, кажучи: "... і місце ніг Своїх Я пошаную. І зігнуті прийдуть до тебе сини твоїх кривдників і кланятись будуть до стіп твоїх ніг усі ненависники" (Ісаї 60, 13-14).

Патріарх Яків кладе свої руки навхрест на своїх внуків, благословляючи їх (Буття 48, 13-14). Тому на Богослужінні на свято Воздвиження Чесного Хреста співаємо: "Предсказуючи Хрест Твій, Христе, Яків, даючи благословення внукам своїм, хрестовидно на голови їх руки свої поклав".

А про перехід Червоного моря на це ж свято співаємо: "Мойсей жезлом море пересік, а вдаривши впоперек, знову море злучив".

Коли євреї, подорожуючи пустелею, з тяжким трудом знайшли воду, але, на жаль, гірку і до пиття не придатну, то Бог показав Мойсеєві дерево, той укинув його до гіркої води – і вона стала солодкою (Вихід 15, 23-25). Дерево врятувало євреїв від спраги і від фізичної смерті. Хресне дерево врятувало і рятує людство від духовної смерті.

"І зробив Мойсей мідяного змія, і виставив його на жердині. І сталося, якщо змій покусав кого, то той дивився на мідяного змія – і жив!" (Числа 21, 9). Про це пророцтво на свято Воздвиження співаємо: "Поклав Мойсей на стовпі ліки від отруйної і смертельної гадюки і до дерева, що було образом Хреста, змія прив'язав".

Це лише кілька прикладів пророцтв, чи прообразів зі Старого Завіту, що з’явиться Хрест і буде перемагати диявола, гріх і смерть.

Тому християни, а насамперед православні християни, бо в Католицькій Церкві такого свята немає, глибоко шанують Святого Хреста і про нього в стихирі на Воздвиження співають: "Радуйся, Хресте Живоносний, нездолана перемого, брамо райська, підпоро вірних, обороно Церкви, тобою бо тління розвіяно і знищено, владу смерті подолано і ми від землі до неба піднесені, зброє непереможна, сило проти диявола певна, славо мучеників, преподобних окрасо, пристановище спасіння, що подаєш світові велику милість".

Шануючи Хрест Господній, Православна Церква шанує довершення на ньому жертви Сина Божого для спасіння людей і поклоняється Спасителеві, за нас розп'ятому на хресті. Це видно з цілого ряду молитов і співів на честь Животворчого Хреста. "Хресту Твоєму поклоняємось, Владико, і Святе Воскресіння Твоє славимо". Або: “Захисти мене, Господи, силою Чесного і Животворчого Хреста Твого і Ним охорони мене від всякого зла". Або: "Спаси, Господи, людей Твоїх і благослови насліддя Твоє, перемогу побожному народові нашому на ворогів подай і Хрестом Твоїм охороняй нас, оселю Твою".

Шанування Хреста Господнього як символу нашого спасіння походить ще з апостольських часів. Ще в першому столітті св. Ігнатій Богоносець сказав про хрест так: "Хрест – вічний символ віри і влади Христової. Мій дух упокоряється перед Хрестом, який для невіруючих спокуса, а для нас спасіння і життя вічне".

Знак Хреста Господнього ми зустрічаємо всюди. На банях наших церков, і це свідчить про те, що церква призначена для прославлення розп'ятого Спасителя. Його бачимо і всередині церкви на багатьох місцях. Святий хрест завершує іконостас, лежить на престолі. Хрест – на церковних корогвах, на церковному посуді, на церковному одязі, він на богослужбових книгах, зі Святої Євангелії починаючи. Так у церкві. А що ж, коли пригадаємо нашу рідну землю? Вона була рясно вкрита хрестами, починаючи зі святого хреста св. апостола Андрія Первозваного, що перший в своїх місійних подорожах поставив на київських горах Святого Хреста, пророкуючи, що тут засяє благодать Божа, що тут постане велике місто з багатьма церквами. А пізніший переказ подає, що на місці, де св. Андрій поставив хреста, було побудовано церкву на честь Воздвиження Чесного Хреста.

Із хрестом пов'язане життя православного християнина. Наслідуючи св. апостола Павла, який говорить, що не буде хвалитися, "хіба тільки Хрестом Господа нашого Ісуса Христа", ми проводимо своє життя під знаком і охороною Святого Хреста.

Знаменням хреста осіняє мати дитину після її народження, а коли звершується над дитиною Таїнство Хрещення і Миропомазання, на дитину одягають хрещального хрестика. Мати навчає дитину, як треба хреститись. Знак святого хреста кладе на себе православний християнин багато разів протягом дня і всього свого життя. Знаком святого хреста він знаменує себе, перед сном і прокинувшись вранці, перед споживанням їжі і після того, перед виконанням праці і по її завершенні, вирушаючи в подорож, в подорожі і повернувшись з неї.

Хресне знамено і образ хреста, що його носимо в своєму серці, означають, що кожної хвилини свого життя християнин готовий узяти на себе і нести Хрест Господній, бо "хто хоче за Мною йти, – каже Христос, – хай зречеться самого себе, і хай візьме свого хреста та й за Мною йде" (Мк. 8, 34).

Хресним знаменням починається і закінчується кожна наша молитва. А Свята Православна Церква присвячує для поклоніння Хресту кожну середу і п'ятницю і два дні на рік: у неділю Третю Великого Посту і на свято Воздвиження.

Значення свята Воздвиження Чесного Хреста і його обряди пояснює нам архиєпископ Інокентій, ректор Духовної Академії в Києві: "Воздвиженням Хреста показується найперше все життя нашого Господа, різні види приниження Господа... Уяви собі, як Він покидає Престіл слави, сходить на землю, оселюється в утробі Діви, після народження кладеться в ясла, тікає від Ірода до Єгипту, як 30 років перебуває Він незнаним в Назареті, як потім Він, Бог, приймає хрещення від раба, спокушає Його сатана, як Він проповідує Царство Небесне серед різних перешкод, наклепів і небезпек, як продається учеником, засуджується як бунтівник і на хресті розпинається як розбійник, як його в гробі пильнують наче якогось ошуканця. А при воздвиженні Хреста вгору, уяви собі, християнине, прославлення Сина Чоловічого, як Архангел звістив зачаття, і ангели оспівують народження Предвічного, як Він, маючи 12 років, засоромлює в храмі в Єрусалимі мудрість всіх книжників, як голос з неба називає Його Сином Улюбленим, як сліпі на його слово бачать, глухі чують, духи нечисті тікають, мертві воскресають, як діти вітають Його, як на Голгофі меркне сонце, земля трясеться, як Він воскресає з гробу, як возноситься на небо та керує всім світом, як перемагає одного за другим ворогів своїх, поки не знищиться і останній ворог – смерть".

Воздвиження нагадує нам все життя Господа і нагадує також нам, щоб ми йшли за Його слідами. При огляданні хреста, до землі похиленого, запитаймо себе, чи ми також здатні схилитися в покорі і терпінні для слави Божої і для добра ближнього?.. А при підношенні хреста вгору чи ми думаємо про заповідь Божу підійматися в нашому житті від чеснот до чеснот все вище і вище і досконалим ставати?

У безмежному благоговінні припадаймо перед Святим Хрестом Господа нашого, щоб в благоговінні і радості припасти нам і перед знаменем Христовим, що буде віщувати прихід вічного і щасливого Царства Небесного для тих, що правдиво визнають і виконують науку і заповіді Христа.

Нехай же Хрест Господній буде нам силою, що нею спасаємось! Нехай він буде ознакою нашої православної віри! Нехай же Хрест буде нам знаменем спасіння, як він віками був у великій пошані в наших побожних дідів і прадідів.

Протоієрей Остап Фляк

Молитва до Святого Духа

molytva

Допомога сходу України

Врятуємо Україну!

okup

Благодійність

blag

Шукаємо хористів

khor

Святині нашого храму

fa4ab7b53ecf908d70fe2ed023803b1f (1)

Радіо "Град Лева"