Дорогі брати і сестри! Вітаю Вас із Днем пам’яті святого рівноапостольного князя Володимира та 1031-ю річницею хрещення Київської Руси-України! Сьогодні ми, як і багато поколінь перед нами, користуємося плодами діл святого Володимира, можливо, навіть належно не замислюючись над тим, яку роль відіграв цей святий у житті нашого народу, а отже – кожного з нас.

Він був поганином, який свідомо став християнином, сластолюбцем, який став зразком морального життя і чеснот. Князь Володимир залишив у спадок нащадкам велику державу, мати добрі відносини з якою вважали за благо всі сусідні країни. Він довів, що воля людини до пізнання істини та бажання втілювати її у власному житті сильніші за обставини місця й часу. Хоча, на жаль, цим не раз ми виправдовуємо те, що належно не боремося зі злом у самих собі та у навколишньому світі. Приклад цього святого доводить, що можна перемогти свої гріховні пристрасті й просто життєві негативні звички та інших спрямувати до блага.

Щоб обрати правильний шлях у майбутнє, треба добре знати своє минуле. Вибір православної віри, зроблений його бабусею – святою Ольгою, був для Володимира одним із важливих аргументів на користь власного рішення, тому й ми маємо робити висновки для сьогодення і свого майбутнього.

Які? Хто щиро прагне пізнати істину та втілити її в життя – може це зробити! Хто щиро бажає відкинути гріховне життя та досягти святості – не буде зупинений на цьому шляху ніякими обставинами. Трудімося сьогодні задля розбудови Церкви й України, борімося зі злом у собі та навколишньому світі, знаючи, що жодна добра справа не є марною, і що все, чого не вистачає нам самим, Своєю благодаттю зміцнить та доповнить Господь! Зі святом!