– після абзацу першого п. 3 додати абзац другий та абзац третій:«Під час богослужінь у храмі мають бути присутні священнослужителі та церковнослужителі, чтеці та співці, інші особи, які беруть участь у звершенні богослужінь та забезпеченні трансляції (у разі її здійснення) – спільною загальною кількістю не більше 10 осіб; Національна поліція роз’яснила, що вважатиме порушенням норм карантину як присутність більшої кількості осіб у храмі, так і присутність богомольців на територіях біля храмів на відкритому повітрі у будь-якій кількості, за що вважає за можливе притягати до відповідальності.»

«Запровадженими з 6 квітня ц.р. нормами карантину накладається загальний обов’язок використовувати у публічних місцях засоби захисту (маски, респіратори). За роз’ясненням Національної поліції ця норма щодо священнослужителів, співців на час звершення ними служіння має рекомендаційний характер».

– після абзацу першого п. 4 додати абзац другий:

«За роз’ясненням Національної поліції у час поза богослужінням у храмах не повинні знаходитися одночасно більше ніж дві особи (не враховуючи священнослужителя) – у храмі великого розміру, і більше однієї особи (не враховуючи священнослужителя) – у храмі малого розміру, ззовні не повинні утворюватися черги».

– після абзацу першого п. 11 додати абзац другий:

«Під час здійснення поховання слід додержуватися наступних рекомендацій Міністерства охорони здоров’я:

– допускати не більше 10 присутніх осіб за умови одночасного перебування у приміщенні;

– розташування має бути не більше 1 особи на 10 квадратних метрів площі;

– повинна зберігатися безпечна дистанція у 1,5 метра між присутніми;

– заборонено цілувати тіло померлої особи через ризик інфікування».

– після абзацу першого п. 13 додати абзац другий:

«Перебуваючи вдома та долучаючись до богослужіння з допомогою трансляції, вірні повинні слухати богослужіння і звершувати молитву перед іконою, перебуваючи у домі як у храмі, додержуючи звичайних правил участі у храмовому богослужінні, не допускати ставлення до трансляції богослужіння лише як до перегляду видовища».

У зв’язку зі змінами у карантинних обмеженнях та роз’ясненнями Національної поліції пункт 12 виключити, змінивши нумерацію наступних пунктів.

  1. Наполягати перед державною владою та органами місцевого самоврядування на тому, що богослужіння і молитва, діяльність священнослужителів та церковнослужителів не можуть бути повністю зупинені, храми повинні залишатися доступними для особистого відвідування віруючими, з дотриманням норм карантину, підвищеної санітарної безпеки та «соціальної дистанції». У разі запровадження спеціальних дозволів на пересування наполягати на наданні таких дозволів священнослужителям та церковнослужителям для виконання ними своїх релігійних обов’язків.

Рекомендувати священнослужителям і церковнослужителям, які досягли віку 60 років, дотримуватися загальних обмежень, якщо їхні обов’язки на час карантину можуть виконувати інші священнослужителі та церковнослужителі. Разом з тим наполягати перед державною владою та органами місцевого самоврядування на тому, що наданий рішенням Уряду дозвіл особам, які досягли 60-літнього віку, але виконують певні суспільно важливі обов’язки, не перебувати у самоізоляції – поширюється і на священнослужителів та церковнослужителів, які забезпечують діяльність храмів та релігійних громад.

  1. На час свята Входу Господнього у Єрусалим (Вербної неділі), Страсної седмиці, Великодня та Великодньої седмиці надаються наступні рекомендації:

а) архієреї та духовенство через засоби масової інформації, оголошення, у проповідях та особистому спілкуванні повинні просити усіх мирян залишатися вдома та долучатися до молитви через засоби трансляції (з місцевого храму або з кафедрального собору єпархії чи кафедрального собору Предстоятеля);

б) враховуючи заборону масових релігійних заходів – звичайні спільні посвячення верби та великодніх страв для мирян у храмах та на прихрамовій території не проводити, щоби не допускати скупчення людей;

в) на підставі роз’яснень Національної поліції, з дотриманням вимог, викладених у п. 4 «Практичних настанов», у позабогослужбовий час не відмовляти мирянам, які індивідуально прийдуть до храму з релігійними потребами, у їх задоволенні; настоятелям парафій, керівникам монастирів забезпечити, там де є можливість, протягом святкових днів, особливо в неділю 12 квітня, у суботу 18 квітня та в неділю 19 квітня, перебування у храмі одного чергового священнослужителя для індивідуального спілкування з парафіянами та задоволення їхніх релігійних потреб;

г) у малих населених пунктах (селах, селищах міського типу, у місцевостях з переважаючою індивідуальною забудовою) інформувати мирян щодо проведення освячення великодніх страв біля місць проживання – на вулиці поруч з будинком чи на подвір’ї, з дотриманням «соціальної дистанції»; при індивідуальному освяченні великодніх страв біля місць проживання вірних не допускати їхнього скупчення та контролювати дотримання загальних норм карантину; індивідуальне освячення можливе як в неділю, 19 квітня, так і напередодні в суботу, 18 квітня (з дотримання приписів щодо вживання піснеспівів Великої суботи);

ґ) оскільки така форма є традиційною за виняткових обставин (наприклад, коли завчасно освячуються великодні страви для передачі їх військовим, що перебувають на фронті) – організувати, за домовленістю з відповідними закладами, завчасне (протягом днів Страсної седмиці) освячення великодніх страв у місцях їхнього виробництва та продажу, з проханням, щоби під час придбання віруючі були письмово інформовані, що їхні страви вже освячені православним священнослужителем;

д) у разі, якщо миряни не мали можливості у жоден з перелічених способів отримати благословення верби, великодніх страв – дозволити мирянам в день свята в час після прочитання відповідних молитов про благословення у храмах, окропити їх святою водою, адже вона освячується «щоб усі, що черпають і споживають, мали її на очищення душ і тіл, на зцілення пристрастей, на освячення домів і на всяку користь велику» (з Чину великого освячення води). Спаситель Сам вказав на приклад зміни приписів та звичаїв у надзвичайних обставинах, сказавши: «Хіба ви не читали, що зробив Давид, коли зголоднів сам і ті, що були з ним? Як він увійшов у храм Божий і їв хліби принесення, яких не можна було їсти ні йому, ні тим, що з ним були, а тільки одним священикам?» (Мф 12:3-4);

е) проведення під час богослужінь Страсної седмиці та на Великдень передбачених Уставом обходжень храму відповідно до місцевих обставин або не здійснювати, або здійснювати обнесення Плащаниці в самому храмі, або здійснювати обхід навколо храму лише у складі тих, хто бере участь у відповідному богослужінні, з дотриманням «соціальної дистанції»; у разі якщо хресний хід на Великдень не здійснюється – відразу після виходу Утреня розпочинається перед дверима храму;

є) відвідання священнослужителями і мирянами кладовищ у поминальні дні після Великодня та звершення на них заупокійних молитов перенести на Троїцьку батьківську поминальну суботу (6 червня 2020 р.);

ж) у час до Великодня через оголошення, проповіді та у засобах масової інформації звертатися до членів родин осіб старшого віку або тих хто піклується про них, подбати про те, щоби у день свята такі особи мали вдома освячені великодні страви і через дотримання норм карантину не залишилися без традиційної святкової трапези;

з) єпархіальним архієреям, настоятелям, керівникам монастирів подбати про встановлення контакту з місцевими органами Національної поліції, зокрема з визначеною ними відповідальною особою через мобільний зв’язок, щоби у разі виникнення питань – вирішувати їх.

Довідкові посилання: 

МКІП: Рекомендації щодо пасхальних богослужінь у період карантину

МВС та релігійні конфесії визначили формат проведення свят

 

Пресслужба Київської Митрополії

Української Православної Церкви (ПЦУ)